Засідання Комітету з питань банківських і фінансових послуг

demo

Порядок денний:

22 червня відбулося засідання Комітету з питань банківських і фінансових послуг, яке було присвячене наступним питанням: 

1. Ініціатива НБУ щодо введення додаткових обмежень для формування банками резервів, а саме, пропозиції щодо 100% резервування кредитів із прострочкою більше трьох років та фактична заборона на формування резервів згідно із правилами міжнародних стандартів фінансової звітності.    

Вказані ініціативи НБУ були запропоновані у Проекті змін до Постанови НБУ №23 "Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями". 

З короткою але ємною доповіддю з цього питання виступив Руслан Лещенкокерівник відділу з управління ризиками, Правекс-Банку.  Руслан ознайомив присутніх членів комітету із змістом та суттю проекту змін по Постанови №23, а також запропонував можливі шляхи їх удосконалення.  

Запропонований НБУ проект змін до правил резервування (славнозвісної Постанови НБУ №23) викликав відверте здивування та нерозуміння у багатьох членів Комітету.  Зокрема, у багатьох банків у кредитних портфелях є значна кількість прострочених (або реструктуризованих) кредитів, які з великою вірогідністю можуть бути повернені позичальниками повністю або частково навіть незважаючи на формальну прострочку поточних виплат (більше 3 років).  Також існує велика ймовірність задоволення вимог банків шляхом стягнення заборгованості із позичальників за кредитами, які були забезпечені заставою, іпотекою та іншими видами забезпечення, навіть після трьох років прострочки поточних виплат за кредитами.  Тому запропоновані зміни фактично дискримінують банки, оскільки вимагають формувати резерви за операціями, які можуть з значною вірогідністю все ще мати позитивний результат. 

Під час обговорення між членами комітету було зазначено, що можливими альтернативними шляхами оцінки конкретних кредитів з метою формування резервів може бути кваліфікована оцінка таких кредитів та наявного забезпечення, урахування ринкової вартості забезпечення, наявність поручителів та інших специфічних обставин позичальника, які повинні бути враховані у конкретній ситуації оцінки кредитного портфелю для цілей формування резервів.  Тому запропоновані НБУ зміни щодо формування резервів потребують доопрацювання та удосконалення для врахування фактичної ситуації у багатьох банках.   

Подальші дії: Відповідно до рішення Комітету щодо даних пропозицій буде розроблено ґрунтовне пояснення альтернативних змін до Положення №23 і таке пояснення та альтернативні зміни будуть подані до  НБУ із порівняльною таблицею.  Руслан Лещенко погодився підготувати перший проект такого пояснення та проект альтернативних змін до Положення №23 щодо формування резервів для затвердження Комітетом та надання таких пропозицій НБУ. 

2. Наближення українського законодавства до у сфері платіжних систем та електронних грошей до вимог права Європейського Союзу. 

З короткою але детальною доповіддю з питання  Регулювання сфери платіжних системи, електронних грошей в Європейському Союзі  і наближення українського законодавства до вимог Європейського Союзу виступив Максим Глотов, юрист міжнародної юридичної фірми Baker & McKenzie.  Серед іншого, Максим Глотов доповів про поточний стан справ із імплементацією директив та регламентів (regulations) права ЄС в українське законодавство щодо регулювання платіжних систем та електронних грошей та амбітні цілі завершення такої імплементації до кінця 2016 року.

Подальші дії: Ще на початку 2015 року Комітет вирішив на постійній основі почати обговорення Директив та регламентів ЄС, які повинні бути імплементовані в українське банківське та фінансове законодавство згідно із Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.  Адаптація платіжних стандартів та правил використання електронних грошей є одним з основних пріоритетів для такої імплементації законодавства, тому концептуальні пропозиції щодо необхідних змін до українського законодавства, запропоновані Максимом Глотовим, будуть доопрацьовані і подані у НБУ та іншим зацікавленим публічним органам з відповідною порівняльною таблицею.

3. Проблемні питання оподаткування банків та фінансових установ на прикладі списання поганих боргів та проблем електронного адміністрування ПДВ 

З короткою та ефективною доповіддю щодо проблемних питань списання банками проблемної заборгованості виступив Вадим Кононенко з Банку Credit Agricole.  Вадим Кононенко зазначив, що проблема списання проблемної заборгованості знову виникла у банків у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України, які фактично повернули регулювання оподаткування операцій списання проблемної заборгованості до правил оподаткування, які існували до 2008 року.  А саме, списання банками проблемної заборгованості з метою оподаткування стало фактично неможливим або настільки складним, що у банків є дуже обмежені можливості для здійснення такого списання проблемної заборгованості.  Така ситуація із дискримінаційним та обмежувальним оподаткуванням списання проблемної заборгованості значно ускладнить процес покращення показників капіталу для багатьох банків та погіршить і так складну поточну ситуацію із капіталом для банків.  Тому позиція Міністерства фінансів України, яке ініціювало повернення до правил оподаткування проблемної заборгованості, які існували до 2008 року, залишається незрозумілою.  Більш того, оскільки на розв’язанні цієї проблеми до 2008 року наполягали міжнародні кредитори (МВФ та команда) та вона була ефективно розв’язана, повернення до правил оподаткування проблемної заборгованості, які існували до 2008 року, створило ситуацію, що міжнародні кредитори та Адміністрації Президента вважають ніби такої проблеми більше не існує, оскільки вона була розв’язана ще у 2008 році. 

При цьому зміни до правил оподаткування проблемної заборгованості, які існували з 2008 року до 2014 року, були прийнятті саме із метою стабілізації та покращення капіталу українських банків.  Тому здивування викликає позиція Міністерства фінансів щодо можливого збереження норм Податкового кодексу, які є дискримінаційними та обмежувальними для діяльності українських банків.    

Подальші дії: Всі пропозиції отримали підтримку Комітету з банківської і фінансових послуг Палати і будуть представлені Вадимом Кононенко під час зустрічі  з Оленою Макєєвою, Заступником Міністра фінансів України, яка запланована на 25 червня 2015 року.

4. Пропозиції щодо оподаткування операцій на фондовому ринку 

З короткою та натхненною доповіддю щодо питань оподаткування операцій на фондовому ринку виступив Дмитро Леонов, Голова Ради «Української асоціації інвестиційного бізнесу».   По-перше, запровадження за початку року підвищених ставок оподаткування пасивних доходів фізичних осіб фактично призвело до знищення основного потенціалу формування вітчизняного інвестора в Україні.  Ставки оподаткування інвестиційних доходів повинні бути щонайменше базовими або взагалі пільговими.  По-друге, запровадження податку на доходи, що виникають при переоцінки фінансових активів та на курсові різниці, які виникли у результаті девальвації гривні, призвело до виникнення податку на віртуальні (фактично не отримані) доходи.  Такий податок на віртуальні доходи повинен бути скасований.  По-третє, наявна практика запровадження податків на обіг фінансових активів фактично унеможливила ефективну діяльність інституційних інвесторів та портфельного інвестування взагалі.   

Від імені Української асоціації інвестиційного бізнесу Дмитро Леонов запропонував цілу низку рішень розв’язання концептуальних недоліків Податкового кодексу щодо оподаткування на фондовому ринку: оподаткування продажу власних викуплених ЦП, відміна повноважень податкових органів щодо погодження нормативно-правових актів НКЦПФР, оподаткування недержавних пенсійних фондів як неприбуткових організацій та інші.   

Подальші дії: Пропозиції Голови Української асоціації інвестиційного бізнесу, загалом отримали підтримку Комітету і буде доповнені Комітетом перед відправкою до публічних органів для їх прийняття.

5. Застава часток участі у ТОВ, удосконалення валютного законодавства, захист прав кредиторів 

З короткою та захоплюючою доповіддю щодо змін до українського законодавства з питань удосконалення роботи застави часток участі у товариствах з обмеженою відповідальністю, застави прав на кошти у іноземній валюті на банківських рахунках та інших питань захисту прав кредиторів виступив Олексій Сошенко, юридичний радник міжнародної юридичної фірми Clifford Chance.  Зокрема, з питань, що стосуються питань застави коштів в іноземній валюті на рахунках в українських банках Олексій Сошенко представив Проект змін до Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю".  Доповідь Олексія поступово перейшла в активне обговорення та дискусію між присутніми членами Комітету щодо технічних питань роботи застави часток участі у ТОВ та інших питань роботи цього механізму забезпечення у практиці банків.  Були обговорені найбільш суперечливі аспекти запропонованих змін.

Подальші дії: Запропоновані зміни до законодавства про заставу часток участі у товариствах з обмеженою відповідальністю, заставу прав на кошти у іноземній валюті на банківських рахунках та інших питань захисту прав кредиторів та інші поправки до ряду законів щодо захисту прав кредиторів та інвесторів, що були представлені на засіданні Комітету, в цілому пропоновані зміни підтримуються експертами компаній-членів Палати.

За підсумками зустрічі всі коментарі будуть включені в проект Закону «Про захист прав кредиторів та інвесторів», який готує Комітет і Комітет буде продовжувати працювати з проектами документів, щоб подати повний проект закону до парламенту.

6. Удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг 

З короткою та ємною доповіддю щодо нового законопроекту №2456 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг" виступила Юлія ВіткаКерівник юридичного відділу, USAID / FINREP.  Проект Закону був представлений Юлією Віткою як найбільш компромісний варіант урегулювання питання захисту прав споживачів фінансових послуг.  Було також відзначено, що Закон повинен бути прийнятий майже те ж саме час, що й Закон про захист прав кредиторів / інвесторів.

Подальші дії: Комітет прийняв рішення детально розглянути запропонований законопроект і подати відповідні поправки до першого читання в парламенті.