Щоквартальна панельна дискусія «Макроекономічний огляд та прогнозування для України»

demo

  • Дата
    16.09.2015





16 вересня Американська торгівельна палата провела щоквартальну панельну дискусію «Макроекономічний огляд та прогнозування для України» в стратегічному партнерстві з Форумом провідних міжнародних фінансових інституцій (FLIFI). 

Модератором зустрічі був Тарас Кириченко, Голова Правління Правекс-Банк, член FLIFI, Співголова Комітету Палати з питань банківських та фінансових послуг. 

Дискусія була присвячена обговоренню основних показників макроекономічної ситуації в Україні, інфляційним прогнозам та динаміці валютних індексів, стратегії монетарної політики НБУ та  МВФ в Україні і її впливу на реальний сектор економіки, інвестиційні тенденцій і очікування в Україні. 

Експерти сходяться на думці, що найгірший період в економіці України вже позаду, однак швидкого зростання економіки найближчим часом не слід очікувати. «Я б описав стан української економіки так - вона ще шкрябається по дну нагору. Найгіршу ситуацію ми пережили у березні-квітні цього року. З того часу стан економіки України потроху поліпшується. Наш аналіз показує, що відновлення економіки продовжуватиметься на грані. Наступного року темпи економічного зростання складуть щонайбільше 3%.», - зазначив Дмитро Сологуб, Заступник Голови Національного банку України (макроекономічна стабільність).

Будь ласка, натисніть тут, щоб продивитися Презентацію (англійською мовою). 

Олексій Блінов, головний економіст, Альфа-Банк Україна, висловив схожі прогнози: «На наступний рік прогнозуємо зростання реального ВВП на 2,5%. У першій половині 2016 року, безумовно, це зростання буде відносним порівняно з тією нижньої точкою кризи, де Україна була півроку тому. У ІІІ та IV кварталі 2016 року ми очікуємо стабільне повільне зростання, а на активний ріст залишається сподіватися лише у 2017 році. Варто відзначити, що 2-3% зростання у 2016 році, яке прогнозуємо не тільки ми, а й уряд і міжнародні організації, на практиці означає майже нульовий результат проти глибокого провалу 2015 року. При цьому реальні наявні доходи населення, а також приватне споживання за підсумками 2016 року скоріше за все знову покажуть негативну динаміку». За словами Олексія Блінова, ключовим фактором повільного зростання реального ВВП у 2016 році стане перезапуск виробничих потужностей, які пережили кризу та військові дії. Проте обмеженість поточних темпів і масштабів реформ, скоріше за все, не дасть помітного макроекономічного ефекту в 2016 році. «Необхідно значно більше зусиль і більше часу,  аби відновити довіру бізнесу та інвесторів», - зазначив економіст.

Будь ласка, натисніть тут, щоб продивитися Презентацію (англійською мовою). 

Окрему увагу під час обговорення було приділено питанням державного бюджету та інфляції. На думку 

Жерома Ваше, Постійного представника Міжнародного валютного фонду в Україні, «обговорення державного бюджету України на 2016 рік буде важким через втрату тимчасових бюджетних надходжень та збільшення витрат, що залишає мало можливостей для досягнення цілей щодо покриття бюджетного дефіциту. При цьому, НБУ потрібно продовжувати свою політику, фокусуючись на забезпеченні цінової стабільності».

Представники НБУ висловили свою рішучість істотно змінити концепцію монетарної політики в Україні, підвищивши роль облікової ставки. За їх словами, кінцева мета НБУ – впровадити абсолютно нові підходи до монетарної політики, змістивши фокус центрального банку з обмінного курсу валют на рівень інфляції. Таким чином, забезпечення стабільного помірного рівня інфляції буде головною метою діяльності НБУ. «З травня ми бачимо стійку тенденцію до уповільнення інфляції, яку ми пов’язуємо зі стабілізацією обмінного курсу. Тиск рівня цін на економіку було зменшено. За умови незмінності безпекових ризиків та продовження реформ в країні, ми очікуємо зниження інфляції до 12% до кінця 2016 року», - зазначив Дмитро Сологуб.

Представники бізнесу та міжнародних організацій зійшлися на думці, що не у всіх сферах темп реформ є задовільним. Так, Жером Ваше серед основних позитивних змін в українській економіці виділяє попередню стабілізацію на макрорівні, фіскальну стабілізацію – зміцнення банківського сектору, стабілізацію рівня депозитів у гривні та стабілізацію валютного ринку. «Однак в деяких сферах ми б хотіли бачити більше прогресу, в першу чергу йдеться про боротьбу з корупцією. В цілому, прогрес реформ ще не відобразився на реальних доходах населення. Відновлення доходів та покращення економічних умов в країні займе деякий час, проте люди повинні бачити реальні зміни сьогодні – не лише боротьбу з корупцією у повсякденному житті, але й системні зміни у сфері реформи прокуратури та судової системи», - зазначив Жером Ваше.

Ніколас Бердж, Голова торговельно-економічної секції Представництва Європейського Союзу в Україні зосередився на питаннях торгівлі з ЄС. «Угода про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі набере чинності 1 січня. Це дасть позитивні результати як для України та ЄС, так і для сусідніх країн, - адже це основа процесу лібералізації торгівлі у всьому світі». Експерт також підкреслив важливість реформи правосуддя в Україні: «Реформи, передбачені Угодою про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, будуть набагато менш ефективними, якщо не будуть втілені фундаментальні зміни – в першу чергу у сфері правосуддя - воно досі не реформоване і як і раніше залишається несправедливим та корумпованим. Також слід реформувати ключові сектори державного управління, зокрема Державну фіскальну службу».

У контексті можливого російського ембарго на експорт українських товарів, за словами Ніколаса Берджа, слід пам'ятати, що «експорт України до Росії наразі складає близько 11% від усього обсягу українського експорту, в агросекторі взагалі лише 2-3%. Якщо ембарго буде введено, це завдасть шкоди деяким підприємствам  в певних секторах економіки, однак це не становитиме такої загрози, як декілька років тому. Звичайно, ми закликаємо Росію не йти на цей крок, що суперечить  правилам СОТ».

Таким чином, бізнесу слід планувати свою діяльність з урахуванням поступового відновлення економіки України, однак різкого збільшення економічних показників очікувати не слід. «В контексті макроекономічної стабілізації слід сказати, що спад у багатьох галузях закінчується, інфляція сповільнюється, найдраматичніші події на банківському ринку позаду, споживчий попит поступово стабілізується. Всі ці процеси відбуваються вже сьогодні і стануть більш очевидними статистично у наступні 6 місяців. Однак все це не можна вважати стартером для нової хвилі економічного зростання», - зазначив  Олексій Блінов. 

Якщо Ви бажаєте брати участь у діяльності Комітету Палати з питань банківських і фінансових послуг та у його подальших засіданнях, просимо звертатися до Уляни Штибель, менеджера з питань стратегічного розвитку (банківські та фінансові питання, управління людськими ресурсами).

 

 

Додати до календаря