Інвестор не чекає привілеїв, він чекає справедливості

Близько 70% бізнесменів, що працюють в Україні, не задоволені інвестиційним кліматом у країні.

Як ви оцінюєте інвестиційну привабливість України?

Якщо починати з проблем, то в України велика проблема з іміджем як привабливої для інвестицій країни. Дуже часто компаніям, які вже працюють тут, важко донести до своїх штаб-квартир, що тут насправді відбувається. Менеджери головних офісів дивляться по телевізору, що відбувається, і сприйняття найчастіше формується спотворене. Взяти ситуацію з блокуванням всім відомого банку. Картинка в телевізорі привертає увагу на кілька секунд. Хто блокує, який банк, з якої причини вже стає не важливим. А потім до нас приходять інвестори і запитують, чи може таке статися з нами?

Давайте подивимося, хто в Україні займається іміджем країни? Всі займаються. А при такому розкладі, за результати не відповідає ніхто. Однак є й позитивні зрушення: Офіс Національної інвестиційної ради при Президентові України, Офіс сприяння інвестиціям при Кабінеті Міністрів України. У нас в Американській торговельній палаті є окремий напрям B2U (Business to Ukraine), просування України як привабливого напряму для інвестування.

Міжнародні корпорації реально бояться корупції. Бояться, що якщо вони зайдуть в Україну, то мимоволі будуть залучені до корупції, і в New York Times може з'явиться фото їх українського генерального менеджера, якого виводять в наручниках на тлі бренду компанії. Це великі репутаційні ризики.

Третя проблема – верховенство права. Якщо інвестор сюди інвестує, він повинен бути впевнений, що його інвестиції будуть захищені. І не судом у Лондоні, а законом тієї країни, де він працює.

І останнє. В Україні все-таки залишається занадто багато бюрократичних процедур.

Позитивні зрушення є?

Так, не все так погано. Якщо ми подивимося на макропоказники України, то побачимо зростання. Навіть якщо на локальні ринки подивитися. Ринок продажів нових автомобілів в минулому році збільшився на 35%. У минулому році в Україні було продано понад 64 тис. нових легкових авто. Правда, це незрівнянно з продажем нових авто десять років тому. Але зрозуміло як низько ми впали і куди можна рости.

Найголовніше, що активізувався діалог між владою і бізнесом. Ми бачимо, як змінилися люди і технології. Раніше посередник міг запросити в інвестора, наприклад, 25 тис. доларів за організацію зустрічі з міністром. Зараз інвестор може написати міністру у Facebook і через годину отримати відповідь.

Представники влади готові до проактивного діалогу з бізнесом для формування державної політики й активно залучають бізнес до вирішення проблем. Діалог є, і він позитивний і відкритий. Інвестори цінують таке

З'явився інститут бізнес-омбудсмена. Активно почали працювати локальні бізнес-асоціації. Держава починає розуміти, наскільки важливим є прихід інвестицій і як поводитися з інвесторами.

З'являються ознаки зростання, але відправна точка, з якої ми йдемо, знаходиться дуже низько. Треба доносити до інвесторів реальну ситуацію, щоб заслужити їх довіру. І тут одними словами про досягнення вже не відбудешся. Зараз час великих змін.

Останні 5 років відбувається досить масовий відтік іноземного капіталу з України, що розпочався ще до подій в Криму і на Сході України. Чому інвестори йдуть?

Багато пішли, але багато хто залишилися тут працювати. Йдуть з тих причин, які я вже згадав: корупція, відсутність верховенства права і забюрократизованість процедур. Плюс унікальні форс-мажори, які треба розглядати в індивідуальному порядку.

Повернемося до позитивних прикладів. За останній час в Україну зайшли UberVodafoneRyanair. Це позитивний сигнал чи виняток з правил?

Це прекрасно. Британський інвестор прибув у Київ, їде на Über і по дорозі бачить рекламу британської Vodafone. Звичайно, це позитивно впливає на імідж країни. Інвестор бачить McDonalds, у якого ресторан на київському вокзалі знаходиться на другому місці за транзакціями у всій міжнародній мережі. Він бачить Coca Cola, яка працює в Україні вже 25 років та інвестувала понад 490 млн доларів.

Коли до нас приходять іноземні компанії, які тільки приймають рішення про прихід на український ринок, у них перше запитання: "Хто тут вже працює?". І коли вони бачать знайомі бренди, то для них це безумовно позитивний сигнал.

В одному з інтерв'ю CEO українського Vodafone Ольга Устинова сказала, що доля компанії багато в чому буде залежати від позиції держави та її здатності захищати інтереси зарубіжних інвесторів. Що треба зробити державі, щоб гарантувати інвесторам їх права?

Продовжувати програму МВФ. Тому що макростабільність держави – це важливо для інвестора. Важливо мати можливість репатріації дивідендів. І навести лад в судовій системі, щоб гарантувати захист інвестицій. Рівні можливості для всіх – ось що важливо для інвесторів.

Які галузі зараз найбільш цікаві для закордонного капіталу?

Ми зараз спостерігаємо інвестиції в традиційних напрямах: агросектор і інфраструктура. При цьому інфраструктура розвивається, в основному, завдяки агросектору. Bunge інвестувала 180 млн доларів в Миколаївський порт. Cargill вкладає 100 млн доларів на поглиблення дна в порту Південний біля Одеси.

Але найбільші інвестиції в країну зможуть прийти після початку реально масштабної приватизації. Зараз в Україні близько 3 тисяч держпідприємств, з яких, щоправда, половина не працюють. Візьмемо для простоти сто держкомпаній. Сто компаній реально швидко можна підготувати до приватизації.

Дуже важливо, щоб держава забезпечила прозорість цього процесу. По-перше, прозорість активу. Інвестор повинен бачити, що він набуває і розуміти, що там немає токсичних активів або захмарних боргів. По-друге, прозорість покупця. Щоб це була реальна компанія, а не офшор за яким незрозуміло хто стоїть. По-третє, прозорість самого процесу і приватизаційних процедур. В України вже був подібний досвід при приватизації "Криворіжсталі".

Як оцінити якість інвестора, який хоче зайти в Україну?

Тут не треба винаходити велосипед. Достатньо подивитися, як працюють ці компанії в інших країнах. Міжнародні бренди дуже цінують корпоративну відповідальність і репутацію компанії. Ми теж дуже уважно дивимося на тих, хто хоче стати членом Палати. Кожен місяць Рада Директорів кому-небудь відмовляє у заявці на членство, якщо у компанії є які-небудь невідповідності з критеріями членства в Палаті.

Ви тривалий час пропрацювали в Британії. Як там займаються залученням інвестицій?

 

Залучають на держслужбу людей з бізнесу, вони правильно розуміють, як спілкуватися з інвесторами і чого ті хочуть. Є, звичайно, окрема програма із залучення інвестицій і окремий відділ в уряді, який займається цими питаннями. І третій напрям – посольства. Який основний KPI у посла? Те, скільки інвестицій він залучив. Україні варто було б перейняти подібний досвід у промоції країни. Повинні бути люди, які знають мови (за замовчуванням), які могли б зрозумілими бізнесу словами розповісти про країну.

Якби від Вас залежав інвестиційний клімат в Україні, які головні кроки Ви б зробили?

Складно сказати, дуже все переплетено. По-перше, доклав би максимум зусиль до продовження співпраці з МВФ. По-друге, вже давно пора показувати реальні результати по боротьбі з корупцією. По-третє, необхідні прозорі правила податкового адміністрування. І, звичайно ж, має бути верховенство права.

http://biz.nv.ua/ukr/markets/prezident-amerikanskoji-torgovoji-palati-v-ukrajini-andrij-gunder-investor-ne-chekaje-privilejiv-vin-chekaje-spravedlivosti-1058107.html